Роман Корогодський: шістдесятництво без пафосу

Роман Корогодський

20-го червня відбулась лекція Олексія Сінченка «Невідомі дисиденти. Роман Корогодський» за організації літературно-художнього журналу «Дніпро». 

Історія Романа Корогодського не про табірний героїзм, а про повсякденне виживання у великому місті серед  людей.
Корогодський — літературознавець, мемуарист, кінокритик, літературо- та кінознавець. Він писав сценарії, допомагав знімати фільми; був одним із засновників серії “Українська модерна література”. 

Роман Миронович був наближеним до тогочасного “цвіту нації”, був невід’ємною її частиною. На творчість та національну усвідомленість Романа Корогодського вплинули Михайлина Коцюбинська, Іван Світличний, Алла Горська, Євген Сверстюк.
Українська культура була для Корогодського незвіданим краєм, на який він зійшов швидше як неофіт, аніж як конкістадор. Він став літописцем доби шістдесятництва, безпосереднім очевидцем та учасником подій. Корогодський проходив свідком у справі Івана Світличного. Гебісти вдавалися до усіляких провокацій. За організацію вечора Лесі Українки його вперше викликають до КГБ, після чого він втрачає роботу. За участь у дисидентському русі зазнав «опіки» спецорганів.14 разів Романа Мироновича виганяли з роботи через українську націоналістичну діяльність, а приймати на іншу не бажали через етнічне походження — він був євреєм. 
Дисидент з єврейським корінням, очевидно, не мав і шансу на спокійне життя в ті часи. Він долучився до української культури через внутрішній злам.

Вершиною творчості Корогодського стала книга “Брама світла”, яка була замислена як генераційна розвідка про батьків, дітей та онуків; тих, хто все таки  потрапив у “лігво Мінотавра”, але зміг вижити. Це книга, що огортає усе ХХ ст. та є ілюстрацією епохи поневіряння і початку світлого начала в людині.

Текст: Анастасія Скурська

Запис лекції:

Наступна лекція з серії «Невідомі дисиденти»  «Доброокий: штрихи до портрета Івана Світличного» – відбудеться 12-го липня о 18.00. Детальніше за посиланням.