Андрей Котлярчук


АНДРІЙ КОТЛЯРЧУК

КОНТАКТИ:
www.facebook.com/andriykiev
тел.: +38 (050) 311-18-67
e-mail: andriykiev@i.ua
 

Андрій Котлярчук – сучасний фотограф та продюсер, вдало поєднує у своїй творчості національну аутентику, класичну фотографію з передовими досягненнями світового мистецтва. У його світлинах твердісьт малюнку утопає у романтиці, а професійний погляд митця йде поряд з філософською серйозністю.

Андрій народився у 1966 році у Києві, у 1993 році здобув вищу освіту біолога у Київському національму університеті ім.Т. Шевченка. а у 2006 закінчив ДАККІМ за спеціальністю «Мистецтвознавець». З 2012 року Андрій є членом Королівського фотографічного товаристава Великобританії. 

Андрій Котлярчук бере участь у численних арт-фотопроектах, є організатором, куратором та учасником «Бієнале художньої фотографії» у Києві. 

 

Серія фотографій «Натюрморти. Прості речі»

 

Серія фотографій «33 чорні квадрати»

«Все ХХ століття стрясали спори про природу «Чорного квадрата» пана Казимира Малевича. Ще за життя художника мистецтвознавці затверджували, що ця картина несе послання в майбутнє. Що вона відображує глибини космосу або навіть таємні бажання людей. Пан Малевич, слухаючи просторікування мистецтвознавців, лише сміявся. Художник-то знав, що квадрат був спочатку червоним, а що спонукало його залити готове полотно чорною фарбою, нікому не розповідав. Можливо, це був каприз генія. Або гімн модерну.      
 Довгі спори тривають вже без малого століття. Врешті-решт, галеристи  визнали, що картина українського художника не більше ніж плід розпаленої уяви. Проте за цей час всі п'ять копій твору стали іконою для авангардистів всього світу. А ціни на "Чорний квадрат" злетіли до неймовірних висот.
"Чорний квадрат" безумовно, цікавий твір. І кожного разу, заглядаючи в чорну прірву полотна, розумієш, що воно тебе гіпнотизує, навіваючи все нові бачення. Можливо - «Чорний квадрат» - це кращий засіб для медитації. А також для розкриття внутрішнього потенціалу творчої особи.      
Довгий час я відносився до «Чорного квадрата» вельми скептично. Мені здавалося, що істерія довкола картини створена арт-дилерами штучно. Проте з часом мій світогляд став поступово мінятися. З досвідом роботи виявилася дивна здатність не лише дивитися крізь видошукач фотокамери, але і «бачити» готовий кадр. А, також відсікаючи все зайве створювати лаконічні картинки.     
Мене ніколи не покидала упевненість, що на першу думку про "Чорний квадрат" пана Малевича наштовхнула камера "Брауні" від фірми Кодак. Ця камера, не дивлячись на витаючи вісімдесят років назад ідеї рівності, миттєво стала інструментом мандрівної аристократії і процвітаючих авангардних художників. Квадратні фотографії дозволяли створювати небачені до тієї години композиції. Саме це магічне лаконічне співвідношення сторін в квадраті залучило до себе забезпечених творчих людей.       
Погляд глядача в подібній композиції не блукає уздовж довгих і коротких сторін твору. Він замкнутий в рамках квадрата. Квадрат з розмаху б'є глядача своєю цілісністю. А "Чорний квадрат" схожий на оброблений художником шматок породи. І завдання художника вкласти в церівносторонній простір ідею, яка б зачарувала б глядача. А потім розмістити частини композиції так, що б не виникло відчуття перевантаженості.      
Задумавшись про природу "Чорного квадрата" я відзначив, що за минулі роки він залишився недосяжною таємницею і як і раніше залучає досвідчених глядачів. Подорожуючи по світу, я став натикатися на чорні плями кубічної форми, які зачаровували мій погляд своєю магічною досконалістю. А також вони були нез'ясовно таємничі.  Менізахотілося показати людям, що «Чорний квадрат» – це не лише мистецтво створене людиною, а часом і природне явище, я узяв камеру «Роллейфлекс», мішок чорно-білої фотоплівки і виїхав подорожувати по світу»                  
                                                                 

Андрій Котлярчук
 

 

Серія фотографій «Зв'язок часів»

 

Серія фотографій «Квіти. Графіка»

«Світлопис народилася завдяки гравюрі. І тому довгий час класична фотографія сприймалася виключно в чорно-білих тонах. Однак не всі з цим мирилися. Безліч художників розписували знімки аквареллю. У суперечці про кольори у фотографії було зламано чимало списів. 

Незважаючи на всі перипетії, чорно-біла фотографія впевнено розвивалася. У 1970-х роках з'явилося безліч ілюстрованих кольорових видань. Колір, здавалося, зайняв всі ніші в області фотографії, залишаючи монохромні картинки лише репортерам, побутовим фотографам і рідкісним естетам від індустрії моди. Чорно-білої фотографії передрікали смерть. Однак цього так і не сталося ...

Якщо в живописі домінує колір, то в фотографії домінує форма. Тому професійний фотограф спочатку розглядає картинку монохромною. І тільки після цього починає поступово додавати до неї фарби. Самі квіти приваблюють людей своїми яскравими фарбами. Мені ж захотілося зробити акцент саме на формі і відсікти все зайве. Здавалося, що сама ідея прибрати в кольорах колір, на перший погляд божевільна. Але чим більше я занурювався в цю ідею, тим більше вона мені подобалася. 

В кінці-кінців вийшли повітряні напівпрозорі картинки, які не відволікають погляд строкатістю і наводять філософські думки. Алебастрові квіти підкорюють своїми формами і геометрією. Вони перетворилися в графічні зображення. Вони стали застиглими символами краси природи»

Андрій Котлярчук

 

Серія фотографій «Натюрморти. Ножі та дошки»